Сучасна медицина наскрізь просякнута хибними дослідженнями, які не тільки є пустою тратою часу і грошей, а й можуть серйозно загрожувати здоров’ю людини, - вважає американське видання "Newsweek” http://www.newsweek.com/2011/01/23/why-almost-everything-you-hear-about-medicine-is-wrong.html .

„Якщо ви дотримуєтесь усіх останніх рекомендацій медичних досліджень, ви ризикуєте отримати цілу низку неприємних проблем, які можуть вам коштувати не тільки тривалого і дорогого лікування, а й навіть життя”, - стверджує автор статті Шерон Беглі.

Спочатку, продовжує Беглі, лікарі запевняли, що часник понижує кількість поганого холестерину, потім – після більш ретельного дослідження - виявилося, що він немає жодного впливу на його рівень в людському організмі. Не задовольнившись халепою із часником, медики продовжували переконувати, що заміна гормонів зменшує ризик серцевих захворювань у постменопаузальних жінок доти, доки не виявилося, що вона не має до цього питання абсолютно ніякого відношення (більше того вона лише збільшує ризик розвитку грудного раку). Черговим викриттям медичної брехні стали результати дослідження, здійсненого минулого тижня, яке довело, що споживання великого сніданку НЕ зменшує сумарну кількість спожитих за день калорій, як стверджувалося раніше. Однак, незважаючи на, як виявляється, ненадійність біомедичних досліджень, ми все ж, як не крути, на них спираємося і це змушує замислитися, а що коли хибні відповіді сучасної медицини не виняток, а правило?

На сьогоднішній день, пише газета, все більше вчених, які критично аналізують методику медичних досліджень, наголошує, що вона хибна у своїй основі і у кращому разі може довести до просто невиправданих результатів, якщо не до критично небезпечних. В більшому масштабі така система призводить до того, що пацієнти та лікарі працюють у хибному медичному середовищі, що приписує їм застосування дорогих режимів лікувань, які не мають жодного ефекту і можуть навіть зашкодити.

„Такий погляд на медицину, яка майже кожним пересічним сприймається як даність,  безумовно, несе величезні наслідки для всіх: лікарів, законодавців, політиків, звичайних людей і т.д”, - вважає Шерон Беглі. – „Один із прихильників критичного погляду на результати сучасної медицини, грецький Доктор Джон. П. А. Йонідіс за роки своєї боротьби проти необгрунтованих медичних тверджень та посягань, нарешті вийшов на новий рівень. Ставши керівником Центру превентивних досліджень Стенфордського університету, Йонідіс підтвердив свою роль одного із головних руйнівників міфів. Він стверджує, що людям шкодять не знахарство чи так звана народна медицина, а хибні медичні твердження, які виникають через помилки у дослідженнях”.

Для Йонідіса сьогодні, коли медицина серйозно гальмує розвиток економіки, а політики не знають як позбутися цього тягаря, скорочуючи бюджетний дефіцит без шкоди для пацієнтів,  просто зірковий час. Одним із найраціональніших виходів буде рішення держави оплачувати тільки те лікування, яке працює. Але, якщо Йонідіс правий, то більшість біомедичних досліджень хибні.

Лише упродовж двох останніх місяців, дві основні опори превентивної медицини зазнали краху. За результатами масштабного дослідження глобальним консорціумом біомедичних експертів "Cochrane Collaboration”, було виявлено, що немає жодного підтвердження тому, що такі препарати, як "Ліпітор” та "Крестор” допомагають людям без тривалої історії серцевих захворювань. Вартість цих препаратів на рік становить 20 млрд доларів і половина із них, як виявляється, зовсім не потрібна (виробник "Ліпітора” компанія Pfizer стверджує, що управління факторами ризику кардіоваскулярних захворювань „надзвичайно” складне). Цьому дослідженню передував висновок, зроблений Інститутом медицини США про відсутність потреби у аналізах крові на наявність вітаміну D: майже всі люди мають достатню кількість вітаміну D для здоров’я кісток без додаткового вживання кальцію чи інших препаратів. Річна вартість вітаміну D – 425 млн доларів.

„Йонідіс за свого життя може похвалитися надзвичайно раннім розвитком (вже в три роки він міг рахувати дроби, а в 8 писав поезію) та успішною кар’єрою медика, резидента Гарварда, вченого Національного інституту медицини і т.д. Але саме у Національному інституті медицини у Йонідіса  сталося прозріння щодо методики медичних досліджень. Виявляється „позитивні” випробовування ліків, які  підтверджують ефективність препарату, та „негативні”, які навпаки — його неефективність, вимагають однакової кількості часу для проведення.

Але справа в тому, що негативні випробовування вимагають від 2-х до 4-х років більше для опублікування їхніх результатів. Таким чином негативні результати залишаються лежати глибоко у шухлядках, бо всі сподіваються, що тестування триватиме поки результати не виявляться позитивними. Із десятками мільярдами доларів на кону, звичайно, фармацевтичні компанії неохоче визнають новий препарат неефективним ”, - іронізує автор статті. – „Тому в результаті цього відставання у публікації негативних результатів пацієнти отримують купу нікому непотрібного лікування.

Така ситуація змусила Йонідіса замислитися - скільки насправді біомедичних досліджень хибні. Його відповідь: більшість. Починаючи від клінічного тестування до найвищого рівня генетики, біомедичні дослідження заповнені хибними відкриттями і тому Йонідіс приступив до розробки власної надзвичайно складної математичної формули, яка викликає захоплення не у всіх, навіть тих, хто також критично  ставиться до результатів медичних досліджень. На думку останніх, у моделі Йонідіса недостатньо статистичного та емпіричного підґрунтя, що викликає лише непотрібний вибух недовіри суспільства до медицини та підігріває антинаукові настрої. Тим не менше із його підходом тією чи іншою мірою погоджується багато науковців ”.

Адже навіть, якщо просто поглянути на медичні журнали останнього двадцятиріччя, не важко помітити, що багато із колись авторитетних досліджень втрачають під собою грунт. В 1993 році лікарі стверджували, що вітамін Е попереджає кардіоваскулярні хвороби; дане твердження було спростоване більш ретельним дослідженням у 1996-му та 2000-му. Дослідження 1996-го, яке говорило, що терапія естрагеном зменшує ризик захворювання на синдром Альцгеймера, було спростоване негативним результатом у 2004-му. Численні дослідження, які наголошували на тому, що популярні антидепресанти діють за рахунок альтернації хімії мозку, вже заперечені (ліки допомагають лише у випадку м’якої форми депресії, якщо взагалі допомагають, адже більшість із них „працює” лише за рахунок ефекту плацебо чи простого самонавіювання), так само як і твердження, що раннє виявлення раку гарантує його беззаперечне вилікування. І так далі.

„Зрозуміло, що радикальні посягання Йонідіса на хибність більшості досліджень сучасної медицини, носять вибуховий характер, однак послідовників у нього більш, ніж вистачає, а Стенфордський університет навіть запросив його для тісної співпраці. Перше за що взявся грецький науковець - це хитка статистика, яка використовувалася у ранніх дослідженнях геномів. Як правило, науковці не обтяжували себе і тестували один чи два гени  на їхній зв’язок із практично кожним захворюванням, яке спадало їм на думку. Очевидно, що в такому разі метод сам по собі гарантував потрібне "влучання” і показував потрібний зв’язок між геном та захворюванням.

Чим далі Йонідіс розбирався, тим очевиднішим ставав той факт, що такі „хиткі” дослідження давали такі ж „хиткі” результати. Твердження, що варіанти ген рецептора вітаміна D пояснюють три чверті ризиків захворювання на остеопорозис, виявилося звичайною качкою: у 2006-му було доведено, що дані варіанти гену не мають жодного впливу на цю недугу. Твердження Національного інституту досліджень людських геномів, що віднайдена кількість генів може бути застосована для прогнозування кардиоваскулярного захворювання? Неправда. Що шість варіантів гену може збільшити ризик захворювання на хворобу Паркінсона? Неправда. Тим не менше переконання, що ген Х збільшує ризик захворювання У, просто заполонили медичну літературу і стали впливати на кожного із нас”, - пише автор.

За висновком газети, статистичні провали також очорнили майже всю сферу медицини, в якій науковці досліджують зв’язки між поведінкою людини та тим, що вона споживає. Якщо провести дослідження на тему як кава впливає на біль у судинах, головний біль, сечові розлади і тисячі інших захворювань статистика врешті решт обере „переможця” і ось тут як раз у фармацевтів з’явиться чудова можливість заробити легкі гроші, а рекомендації лікарів їм в цьому лише допоможуть. Як показує практика, навіть у випадках, коли певне „позитивне твердження” -  як у випадку із вітаміном Е - спростоване, медики так просто не відмовляються від свого переконання.

Однак, наголошує Шерон Беглі, в цілому ситуація не настільки безнадійна, як здається. В більшості випадків генетики намагалися якимось чином виправити свої помилки, поступово переходячи до більш жорсткої статистики для досліджень, але багатьом іншим сферам медицини варто терміново навести в домі порядок. Наприклад, хірургічну практику ніколи не піддавали ретельному аналізу і дуже великий відсоток ймовірності того, що вона просто на просто побудована на повітрі і якщо глибше її дослідити, то виявиться, що вона зовсім не така ефективна, якою хоче здаватися. Це зекономить мільярди доларів, якщо не трильйони.

„Звичайно, не вся традиційна та загальноприйнята медична думка хибна: куріння вбиває, а ожиріння чи навпаки недоїдання скорочує ваше життя. До того ж це правда, що деякі види обробленого м’яса збільшують ризик на захворювання на рак, а контроль за тиском крові зменшує шанси на інсульт. Розв’язка для споживачів в цьому разі – це спиратися на медичну думку, яка випробувана часом, а також грунтовними, різноманітними та контрольованими дослідженнями – що набагато надійніше ніж, чергова новина про окремий продукт чи препарат”, - резюмує автор.